Як відомо, розвиток зрошення на Херсонщині є одним із пріоритетних напрямків стратегічного плану Уряду.
До речі, в південній області України, з наявних 427,1 тис. га зрошуваних земель, використовується майже 70 відсотків.
Вирощування культур на поливних землях – копітка справа. Адже аграрії несуть чималі витрати за подачу води та спожиту електроенергію. Причому з ранньої весни до осені. Державна фінансова допомога на здешевлення вартості відсоткової ставки за залученими кредитами передбачає і кредитування на оплату електроенергії при зрошенні.
Але існує недолік діючого механізму фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників - непропорційне надходження компенсацій упродовж кожного року. Адже адресна допомога від держави надходить переважно у другому півріччі кожного року.
Аудитори вважають, що фінансування таврійського агросектору має бути пропорційним упродовж року. Тоді б виробники рослинницької продукції ширше впроваджували новітні підходи до господарювання. Наприклад, масштабно використовували системи крапельного зрошення, придбання яких держава поки що нікому з селян не компенсує.
Тож не обійтися вдумливим господарям без практичного втілення вітчизняних наукових розробок, сучасних технологій поливу, оновлення парку дощувальних машин. Таким чином, на селі можна мінімізувати виробничі витрати на зрошенні шляхом запровадження крапельного зрошення, суттєво знизивши при цьому обсяги споживання поливної води і, водночас, збільшивши поливні площі. Передусім під зернові культури.
У разі надання господарям повноцінної адресної допомоги можливе збільшення поливного клину на Херсонщині, яка знаходиться у зоні ризикованого землеробства. Звісно, з урахуванням регіональних особливостей посушливого клімату. До того ж вчасно отримана фінансова допомога в цілому дозволить селянам поліпшити екологічний стан ґрунтів, - вважають державні аудитори.