На Херсонщині після підриву Каховської ГЕС води дедалі менше. На правому березі її рівень впав до 40 сантиметрів. Але досі підтопленими залишаються близько 200 будинків. Деякі мікрорайони Херсона закриті й дотепер. Військові, рятувальники і комунальники чистять вулиці під обстрілами.
ТСН.ua зібрав історії тих, хто рятував людей під час потопу, повернувся до своїх домівок, а також працює у місті під обстрілами окупантів зараз. Як змінився Херсон за останні два тижні, і які нові випробування звалилися на людей, читайте і дивіться далі.
Велике болото замість великої води
Каховське море після підриву ГЕС втопило 50 населених пунктів і великий шматок Херсона.
"Велика вода змінилася на велике болото", – ділиться кореспондентка ТСН Ніна Грушецька з місця подій.
За її словами, два тижні тому сюди на човнах доставляли врятованих від стихії людей і тварин, а нині вже їздять автівки.
Дівчата, песик та їхній будинок з трояндами
Кореспондентка ТСН зустрілася з жительками Херсона, які повернулися додому після потопу.
"Прямо тут Вікторії передали її песика Жозі. Якого вдалося дістати з затопленого подвіря. Тоді Вікторія розповіла, що її будинок від рук росіян постраждав двічі. Вперше – від російського снаряду. І ось наступний удар – потоп. Два тижні після того нашого знайомства, ми знову зустрічаємося з Вікторією і її дочкою Юлею. Аби подивитись, чи є шанс в родини повернутися в рідну оселю", – розповідає Ніна Грушецька.
Дівчата кажуть, ось він, їхній райський куточок. Кучугури сміття на подвірї, які принесла сюди вода. Знищений сад. Замість квітучих троянд –лише гілки. А в будинку – шар болота, зруйновані стіни та стеля. Жити тут можна буде дуже не скоро.
Попри розруху, жінка знайшла свій вцілілий портрет і навіть кімнатну рослину.
В окупації і під час потопу
Наступним героєм репортажу з місця подій став волонтер Владислав Недоступ. Хлопець допомагав рідному Херсону вистояти і під час окупації, і під час потопу.
Він рятував на своєму надувному човні людей і тварин.
"Не було в людей паніки. Було таке: "Ой, знов біда на нашу голову". Кожного дня лише артилерія тримає твій фокус", – розповідає Владислав.
Навіть зараз, коли зійшла вода, він постійно розвозить з іншими волонтерами гуманітарку найнебезпечнішими районами міста.
Закритий Острів
Херсонський район із назвою Острів досі має статус закритого.
"Зараз ми заїжджаємо до одного з найнебезпечніших районів Херсона: приблизно в кілометрі звідси вже стоять окупанти. Тому пересуваємося швидко, його постійно обстрілюють. Однак люди правдами й неправдами по воді і багнюці намагаються дістатися того, що лишилося від їхніх будинків", – розповідає Ніна Грушецька.
Місцева жителька Поліна Паламарчук показує своє понівечене життя.
"Боляче, прикро... тримаюся", – каже Поліна.
Вона постійно говорить про той ранок, коли побачила, як до неї "підповзає страшна вода".
"Я встала вискочила, вода біля цього забору вже заходила у двір. За той час, поки я зібрала документи, трохи речей, вже вода була десь отут. За годину", – розповідає жінка.
Та із ще більшим жахом люди, які втратили свої будинки, питають про те, що буде далі.
Таких, як ось ці жінки, лише в самому Херсоні, десятки тисяч. За офіційними даними, біля 20 тисяч людей постраждали лише у місті. Вони тимчасово перечікують лихо у родичів чи знайомих.
А ще в місті влаштували тимчасові притулки. За словами місцевої медсестри Ольги Устенко, зараз до 140 евакуйованих людей перебувають в лікарні.
За словами медикині, лікарняні палати перетворилися на кімнати в гуртожитку на пятьох.
Усім постраждалим держава планує виплатити допомогу – приблизно по 5 тисяч гривень. Ще мають бути виплати від ООН. Але настрої в херсончан невтішні. Аби відновити будинки, потрібні мільйони.
"Приїжджають з поліцією, фіксують, що домівка постраждала. Люди записуються в програму, що житло постраждало, але щоб хтось виплати отримав, я не чув", – розповідає волонтер Владислав Недоступ.
Поки постійно навідують свої розтерзані будинки. І дуже по-українськи наводять прибирання в рідних, хоч і розмитих стінах.
"Люди як бджоли, як мурашки. Вже сусідам допомагають. Вулиці розгрібають. Хочеться, щоб до осені люди привели до ладу житло. Бо осінь і зима дуже швидко настануть", – ділиться Владислав.
Науковці кажуть, зима не єдина загроза, яка на нас чекає.
Херсонська вода
За словами науковців, зараз у херсонськй воді підвищений вміст амонію, нітратів, фосфатів, алюмінію.
За словами екологині Інни Тимченко, у Херсоні фіксують перевищення важких металів у воді, нітратів у водоймах.
Тож, південь потребує підтримки усієї України. Розчищати замулені вулиці, відбудовувати оселі, доставити чисту воду і, як кажуть екологи, дати шанс природі відновитися і самоочиститися.