Як, куди і скільки їздять українці міжміськими поїздами

Інтернет-медіа TEXTY.org.ua, котре спеціалізується на журналістиці даних, проаналізувало 99 мільйонів записів бази проданих квитків Укрзалізниці за період із січня 2014 по вересень 2015 року і створило ряд веб-аплікацій та аналітичних матеріалів.

Інтерактивна карта пасажиропотоків міжміських поїздів за 2014—2015 роки, яка дозволяє досліджувати трафік на залізниці в розрізі міст та різних періодів часу.

Інтерактивна графіка, розроблена аналітиками ТЕКСТІВ, відображає пасажиропотік «Укрзалізниці» по Україні, а також у Росію і Білорусь.

Прямо в день публікації про роботу українських журналістів написав міжнародний блог «Maps Mania», який спеціалізується на картографії.

Інтерактивний інструмент «Пасажири української залізниці», котрий дає можливість дізнаватись пасажиропотік для кожної окремої станції в розрізі годин доби, днів тижня та впродовж року. 

Також ТЕКСТИ виокремили декілька цікавих фактів про «Укрзалізницю»: 

• Найчастіше пасажири «Укрзалізниці» купують квитки в останні години перед поїздкою (25%). Більше половини квитків​ продається​ протягом 72 годин до відправлення поїзда. Ми не плануємо зазделегідь. За винятком невеличкої групи передбачливих - ці люди купують квитки, щойно ті з'являться в касах, за 28-29 днів.
• Проте значна частина українців усе ж таки мислить наперед. Рубежем є дата за 7-10 днів до відправлення. З цього часу відбувається стрибок попередніх купівель.
• Найбільш популярні напрямки - Київ-Львів і Київ-Харків, у них майже однакові показники. На третьому місці - Київ-Вінниця. Четвертим за пасажиропотоком є - зі значним відставанням - напрямок Київ-Дніпропетровськ. П’яте місце ділять між собою Київ-Одеса та Київ-Івано-Франківськ.
• Ми дуже любимо їздити у плацкартних вагонах. Це найпоширеніший тип пасажирських перевезень «УЗ» - його продається удвічі більше, ніж купейних.

В окремому дослідженні йдеться про те, як дані «Укрзалізниці» свідчать про єдність України і які регіональні центри існують.

«Ми чітко бачимо Харків як центр Слобожанщини, а тепер і Донбасу. З іншого боку, є Львів, в орбіті якого Буковина і Закарпаття. Цікаво, що такого регіону, як Бессарабія чи Одещина, немає. Існує Одеса, сама по собі», — говорить голова правління ТЕКСТІВ Сергій Данилов.

Детальніше про взаємозв’язок регіонів читайте тут.

Аналітики ТЕКСТІВ обґрунтували необхідність подальшого відкриття даних «Укрзалізниці»: «Навколо цих даних може виникнути ціла екосистема сервісів і застосунків для пасажирів. Подібні сервіси є поширеними в розвинених країнах і являють собою розклад у зручній формі, що допомагає планувати подорожі заздалегідь, своєчасно дізнаватися про надходження квитків у продаж, оперативно отримувати сповіщення про запізнення або скасування поїздів.

Ресторанний і готельно-туристичний бізнес може використовувати дані про продаж квитків на залізниці для планування діяльності в туристичний сезон, маркетингові компанії — для дослідження і кращого таргетування аудиторії, соціологи — для вивчення мобільності жителів різних міст і областей та зв’язаності регіонів.

Потенціал повторного використання цих даних надзвичайно великий, тому важливо, щоб такі дані були відкритими і доступними для усіх», — говорить аналітик ТЕКСТІВ Андрій Газін.

Детальніше, чому «Укрзалізниця» має відкривати свої дані, читайте тут.

Дані для аналізу отримані в рамках співпраці ТЕКСТІВ та Міністерства інфраструктури.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про набори даних, що підлягають оприлюдненню в формі відкритих даних», до 21 квітня 2016 року «Укрзалізниця» має оприлюднити 11 наборів даних, а саме:

• дані про пасажиропотік на внутрішніх і міжнародних маршрутах;
• про пасажиропотік на постійних приміських маршрутах;
• базу даних вантажних перевезень;
• дані по дорожньому, вагонному і локомотивному господарству;
• реєстр вагонів тощо.

Сторінка, на якій зібрані усі матеріали.

Як, куди і скільки їздять українці міжміськими поїздами (фото) - фото 3

Дослідження реалізовано за підтримки «Ініціатив з розвитку аналітичних центрів», яку провадить Міжнародний фонд «Відродження» спільно з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).